Гринкевич Ігор Володимирович

заробив щонайменше 1 млрд грн на махінаціях з одягом і харчами для ЗСУ; роками наживався на тендерах

29 грудня 2023 року, Державне бюро розслідувань затримало одного з найбільших постачальників Міністерства оборони – львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича. Чоловік пропонував топ-посадовцю ДБР хабар розміром 500 тис. доларів США за зняття арешту зі своїх компаній. Підпорядковані Гринкевичу будівельні підприємства зривали угоди, постачали харчі за завищеними цінами, купували неякісний одяг та бронежилети або й взагалі не виконували контрактів.

Інфографіка — ДБР

Під час слідства встановлено, що до виконання оборонних замовлень залучено підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займались будівництвом та не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб Міністерства оборони України. Це призвело до збитків бюджету, за попередніми оцінками, на 1,2 мільярда гривень. Шість контрактів були повністю не виконані. Щонайменше за сімома договорами підприємства поставили товар на склади військових частин у невеликій кількості, але отримали державні гроші за повне виконання зобов’язань. Також правоохоронці встановили, що вісім договорів були виконані із запізненням від 3 до 5 місяців.

30 грудня 2023 року, Ігорю Гринкевичу повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). Того ж дня, Печерський районний суд Києва обрав Гринкевичу запобіжний захід — тримання під вартою з альтернативою у вигляді застави в розмірі 429 мільйонів 440 тисяч гривень.

17 січня 2024 року, бізнесмену Гринкевичу в СІЗО оголосили нову підозру – за епізодом про постачання ЗСУ. За процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора повідомлено про підозру п’ятьом учасникам злочинної організації – бенефіціару трьох підприємств, директорам та представнику цих підприємств. Їм інкриміновано створення злочинної організації та участь у ній, а також шахрайство, вчинене в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах (ч. ч. 1,2 ст. 255, ч 5 ст. 190 КК України). Згідно проведених експертиз, внаслідок поставки неякісного одягу, державі в особі Міноборони завдано шкоду на суму понад 934 млн грн.

20 травня 2024 року, пресслужба Державного бюро розслідувань повідомила про завершення щодо львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, який намагався дати хабар одному з високопосадовців ДБР в розмірі 500 тисяч доларів. Справу передали до ознайомлення стороні захисту, після чого вона має бути переданою до суду. За даною справою Ігорю Гринкевичу загрожує до 8 років позбавлення волі із можливою конфіскацією майна.

9 липня 2024 року, ДБР скерувало до суду обвинувальний акт щодо Ігоря Гринкевича у справі хабаря в 500 тисяч доларів.

21 жовтня 2024 року, Державне бюро розслідувань (ДБР) завершило досудове розслідування щодо львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича та членів злочинної організації, включаючи його сина Романа, які поставили неякісний військовий одяг для потреб ЗСУ на понад 1 мільярд гривень. Про це повідомляє пресслужба ДБР. Зараз він та його син перебувають у СІЗО. Ще один зі спільників перебуває в міжнародному розшуку.

Організатор оборудки Ігор Гринкевич та його поплічники обвинувачуються у створенні, керівництві злочинною організацією, а також участь у ній, шахрайстві в особливо великих розмірах та легалізації майна, здобутого злочинним шляхом (ст. 255, ст. 190, ст. 209 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

Інфографіка — ДБР

Детальніше про скандальні закупівлі для Міноборони

На початку 2023 року родинно-будівельний альянс Гринкевичів вривається в закупівлі Міноборони. Але увірвались вони не на тендери постачання будівельних матеріалів, а на постачання одягу для ЗСУ. Не маючи жодного виробництва одягу, жодної швейної машинки та спеціалістів, три компанії Гринкевичів у січні-лютому 2023 підписали з Міноборони 23 договори на загальну суму 1,54 млрд грн. на постачання літнього одягу та білизни. Жодних відкритих процедур та тендерів, звісно, не було.

І це в той самий час, коли реальні виробники одягу в Україні бігали і кричали, що МО не дає їм контракти, а замовляє незрозуміло що, незрозуміло в кого. І дійсно, навіщо МО було купувати білизну для військових у виробників білизни, коли її можна придбати її у родини львівських будівельників.

Зрозуміло, компанії Гринкевича нічого не виробляли, просто перекуповували все в Туреччині за приблизно 40% отриманих від Міноборони грошей. 60% в кишеню, а 40% на турецький закуп. При цьому, задля збільшення маржі, білизна та одяг купувались не відштовхуючись від ТУ контрактів, а відштовхуючись від ціни. Чим дешевше, тим краще. Тому якість поставленої білизни та одягу не відповідає жодним умовам військового забезпечення. Але це лише початок трешу.

Виявилось, що компанії: «ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ», «Будівельна компанія СІТІГРАД» та «Будівельний Альянс МОНТАЖПРОЕКТ» отримували гроші від МО без факту постачання одягу, за підробленими актами приймання-передачі з правом «довозу» одягу тоді, коли вийде. Літня білизна замовлялась МО в січні-лютому 2023 з умовою постачання до 31 травня 2023, аби влітку бійці мали літній одяг, але по жодному з контрактів компаній Гринкевича товари не були поставлені в строк. Літній одяг довозили в вересні-жовтні, а по деяким контрактам не довезли досі.

Схема працювала так:

1. Підписання договорів з МО
2. Підробка актів приймання-передачі товарів
3. Оплата Департаментом фінансів МО рахунків на підставі підроблених документів
4. Отримання коштів від МО
5. Виведення 60% коштів у тіньовий обіг.
6. Використання 40% коштів для купівлі валюти та подальшого розрахунку з турецькими підприємствами за необхідне речове майно
7. Ввезення речового майна в Україну.

З отриманих від МО 1.54 млрд майже 1 млрд. було виведено та спрямовано на придбання елітної нерухомості (квартир, будинків, офісних центрів) та автівок для членів родини.

1 листопада 2023 року, видання «Цензор.НЕТ» опублікувало фрагменти звіту рахункової палати де чітко описано як працювали компанії Гринкевича.

«БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС МОНТАЖПРОЕКТ» зірвала постачання до 31.05.2023 на 425 087,28 тис. грн за 5 договорами: № 286/3/23/109; № 286/3/23/113; № 286/3/23/114; № 286/3/23/115; № 286/3/23/116.

«БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ СІТІГРАД» зірвала постачання до 31.05.2023 на 493 495,78 тис. грн за 5 договорами: № 286/3/23/118; № 286/3/23/119; № 286/3/23/121; № 286/3/23/122; № 286/3/23/123.

ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ» зірвала постачання до 31.05.2023 на 585 447,74 тис. грн за 7 договорами: №286/3/23/101; № 286/3/23/102; № 286/3/23/103; № 286/3/23/104; №286/3/23/105; № 286/3/23/107; №286/3/23/108.

По-перше, загальна сума тендерів, які отримали компанії Гринкевича від Міністерства оборони за 2022-2023 роки, складає 3.2 млрд. грн.. Предметом постачання були одяг, посуд, продукти харчування. По-друге, навіть після аудиту Рахункової палати, про невиконання цими компаніями умов договору, 6.12.23 Міноборони підписує з «ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ» новий договір на поставку харчів на суму 470 млн грн.

А найцікавіше те, що по деяким договорам постачання одягу, які до 31.05.23 ТОВ «ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ» мала виконати, товари не поставлені досі. Публікуємо платіжне доручення та акт прийомки, які отримав від підписників, на оплату МО поставки 70 000 футболок «Трейд Лайнс Рітейл» за Дог.№ 286/3/23/106 на 12 982 200 грн.

Термін постачання був до 31.05.2023., але незважаючи на підписаний акт прийомки на всі 70 000 футболок та сорочок, на даний момент на склад військової частини поставлено менше 50 000 штук.

Про інші махінації сімейства Гринкевичів

Угоди з компаніями Гринкевича Міноборони почало активно укладати після початку повномасштабного вторгнення. До цього підприємець впродовж майже 15 років постійно потрапляв у скандали із розкраданням бюджетних грошей на закупівлях. Більше того, Міноборони не припинило віддавати Гринкевичу багатомільйонні тендери й після появи кримінальних справ через крадіжки на оборонці та розголосу про це в ЗМІ.

Будівельники переодягаються у шевців. Після початку повномасштабного вторгнення про родину Гринкевичів заговорили в контексті будівництва Центру безпеки у гірському селі Новий Кропивник, що поблизу Східниці. ТОВ «Будівельний альянс монтажпроект», директором якої є син Ігоря Гринкевича 28-річний Роман, без конкуренції отримало підряд на понад 33 млн грн. Сайт NGL.media розповідав, що ціни на будівництво завищені у півтора рази. Загалом у 2022 році ТОВ «Будівельний альянс монтажпроект» отримало державних підрядів на 40,7 млн грн. Найбільшим переможним тендером стало будівництво розплідника на 50 собак в промзоні «Сигнівка» у Львові вартістю 40,5 млн грн.

Бізнес-аналітичному ресурсі YouControl йдеться, що вже 2023 року ТОВ «Будівельний альянс монтажпроект» перемогла в аукціонах на 200,2 млн грн. Зокрема, ZAXID.NET розповідав, що управління капітального будівництва Львівської обласної військової адміністрації 23 листопада уклало договір з ТОВ «Будівельний альянс монтажпроект» на реконструкцію школи з добудовою дванадцяти класів у селі Черниця Стрийського району. За інформацією сайту державних закупівель Prozorro, вартість робіт становить майже 115 млн грн. Компанія також отримала підряд на капітальний ремонт житлового будинку у Гостомелі, що поблизу Києва, вартістю 20,2 млн грн.

За 2022 рік пов’язане з родиною Гринкевичів ТОВ «Перспектива «Місто буд»» виграло державних тендерів на 36,5 млн грн. Компанія перемогла у низці аукціонів від ЛОВА, отримала підряди на ремонти будівель поліції у Дніпрі. Крім цього, підконтрольне тещі Ігоря Гринкевича Ірині Федак ТОВ «Бориславтепло» отримувало підряди, інформація про які на Prozorro прихована через воєнний стан. Впродовж 2022 та 2023 років «Бориславтепло» виграло тендерних аукціонів на 21,1 млн грн.

Однак найбільше грошей Гринкевичам вдалося отримати, все ж — від Міноборони.

Ігор Гринкевич, Ольга Швед (донька), Роман Гринкевич (син), Світлана Гринкевич (дружина)

Кримінальне провадження №12022000000000510. В судовому реєстрі можна знайти справу про схему шахрайського заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах під час постачання товарів для Збройних сил України (4 ст. 190 КК). За інформацією розслідування, Ігор Гринкевич створив схему привласнення бюджетних грошей. У травні 2022 року компанії родини отримали замовлення на понад 500 млн грн і мали закупити одноразовий посуд, бронежилети та бронешоломи. До схеми причетна компанія ТОВ «Будівельна компанія «Сітіград»», з якою Гринкевичі у 2021 році «розпиляли» тендер на 370 млн грн на реконструкцію найбільшого полігону півдня України «Широкий лан», та ТОВ «Трейл Лайнс Рітейл», яка у власності 26-річної доньки Ігоря Гринкевича Ольги Швед.

Кримінальне провадження №22022101110000069. В ухвалі Солом’янського райсуду Києва йдеться, що ТОВ «Будівельний альянс монтажпроект», ТОВ «Перспектива «Місто Буд»», ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» та ТОВ «Будівельна компанія «Сітіград»» весною 2022 року були залучені до схеми закупівлі шоломів та бронежилетів для Міноборони за вдвічі завищеними цінами. Контракти з компаніями Гринкевича за попередньою змовою укладав департамент державних закупівель Міноборони. Сума договорів становить 1 млрд 773 млн грн. Справу, яку кваліфікують як державну зраду (ч. 1 ст. 111 КК), розглядає Солом’янський районний суду Києва.

Попри участь у схемах з привласнення грошей та відкриті кримінальні справи в червні 2023 року ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» виграє тендер від Міноборони на 724 млн грн. Компанія мала поставити для ЗСУ їжу до кінця 2023 року. У липні того ж року підприємство отримує ще один підряд на постачання їжі військовим на 670,5 млн грн. У жовтні компанія перемагає в тендері на постачання взуття для Міноборони вартістю майже 23 млн грн. А вже наприкінці 2023 року, 6 грудня, Міноборони обирає ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» підрядником, який має поставити для ЗСУ продукти на суму 470,8 млн грн. Вже 2024 року, 9 січня, під час прес-конференції у Міноборони повідомили, що планують розірвати всі підписані контракти з компаніями Гринкевичів.

Дорога нерухомість сімейства Гринкевичів

Згідно з даними аналітичного ресурсу YouControl, у власності Ігоря Гринкевича є лише одна ділянка у Вишгородському районі на Київщині площею майже 2 га. Призначення землі – ведення сільського господарства. Натомість дружина підприємця, 50-річна Світлана, має у власності три квартири у Києві, три помешкання у Львові та три земельні ділянки на Львівщині, одну ділянку на Закарпатті. Газета «Високий Замок» повідомила, що дружина Гринкевича викладає маркетинг в Інституті економіки і менеджменту Львівської політехніки.

Згідно із розслідуванням «Кавун.City», Світлана разом з донькою Ольгою взимку 2023 року стала власницею частини ПАТ «Кар’єроуправління», яке орендує Ясниський піщаний кар’єр біля Львова. На видобування піску компанія має дозволи від Львівської ОВА. У 2018 році, коли ПАТ «Кар’єроуправління» ще не належало Гринкевичам, документ про продовження оренди підписав Олег Синютка. Донька й мати також у квітні 2022 року заснували транспортну компанію «Альянс Імекс Транс» та купили п’ять вантажівок. Зазначимо, що Ольга Швед також є власницею ресторану Savor, який розташований поблизу «Арени Львів» у готелі «Катерина», що з березня 2022 року належить Світлані Гринкевич.

Готель «Катерина» (Скриншот «Кавун.City» з Google.maps)

27 серпня 2023 року, Ольга Швед публікувала в Instagram відео із «золотого вагону» «Укрзалізниці», яким возять VIP-гостей. Наприклад, так подорожував британський прем’єр Ріші Сунак. За інформацією «Української правди», проїхатися у цьому вагоні коштує 34 тис. грн, причепити його до рейсового потяга можна за 150 тис. грн, а окремо тягнути локомотивом – 350 тис. грн. Після розголосу вона видалила відео. Крім цього, дівчина у соцмережах показувала дорогий відпочинок у Сардинії.

Ольга з 2016 року до 7 вересня 2022 року була одружена футболістом «Шахтаря» Мар’яном Шведом. З травня 2023 року Мар’ян Швед намагається відсудити частину майна Ольги. Зокрема, екс-зять Гринкевичів хоче розділити дві квартири у Києві та земельну ділянку у селі Литвинівка Обухівського району. У суді Мар’ян Швед говорив, що Ольга отримала від нього гроші, за які купила квартиру, а після розірвання шлюбу оформила право власності на себе. Крім цього, футболіст претендує на 50% статутного фонду капіталу компанії «ВТ Девелопмент», яка постачала їжу для Міноборони. У грудні суд наклав арешт на 50% «ВТ Девелопмент» та 1/2 частину однієї з київських квартир. Зазначимо, що у власності «ВТ Девелопмент» є холодильник-розподілювач площею 1758,3 м² та земельна ділянка площею 0,1538 га у Львові на вулиці Героїв УПА, 72, на якій розташований чотириповерховий офіс. Ринкова вартість офісу становить 138 млн грн.

Мама Світлани Гринкевич Ірина Федак за 2023 рік стала власницею трьох земельних ділянок на Львівщині та однієї на Київщині. Також вона отримала у власність квартиру площею 127,7 м² у Львові на вулиці Кубанській. Жінка має частку у підконтрольних Гринкевичах компаніях, які брали участь у тендерних змовах: «Бориславтепло», «Перспектива «Місто Буд»», «Енерго девелопмент».

Дорогу нерухомість нажив і син затриманого Ігоря Гринкевича Роман. У 2020 році він балотувався на виборах до Житомирської районної ради як кандидат від партії «Слуга народу». Журналіст Євген Плінський повідомив, що до повномасштабної війни Гринкевич-молодший не мав власного помешкання. Проте у травні 2023 року він придбав за 25 млн грн будинок в смт Козин площею у 289 м². Крім помешкання, Роман Гринкевич купив в смт Козин дві земельні ділянки. Підприємець потрапив на відео розслідування журналіста «Української правди» Михайла Ткача про столичний заклад Boho, який працює під час комендантської години. На відео Роман Гринкевич сів у BMW 760 вартістю приблизно 150 тис. доларів. Про авто Романа Гринкевича з такими ж номерними знаками згадував журналіст Андрій Андріюк. Він зазначав, що родина Гринкевичів придбала автомобілів на 750 тис. доларів.

До скандалу із закупівлями для Міноборони, дівчиною Романа Гринкевича була художниця з Харкова Соня Морозюк. Торік дівчина придбала галерею у центрі Києва за 250 тис. доларів та Porsche Cayenne 2015 року. Крім цього, реклама виставки художниці «Мазня» була на ТРЦ Гулівер. Під час допрем’єрного показу виставки художниця зібрала 80 тис. грн, які перерахувала на фонд родини свого хлопця Hope UA. Після скандалу із затриманням Гринкевича-старшого Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України 31 грудня закрив виставку.

Роман Гринкевич та Соня Морозюк

Морозюк запевняє, що перебуває у стосунках з Гринкевичем лише 5 місяців, а всю нерухомість придбала сама, оскільки за 2023 рік заробила приблизно 100 тис. доларів. За її словами, вона успішно продає свої роботи, картини є у зірок та навіть у президента. У жовтні 2023 року Роман Гринкевич зробив пропозицію дівчині у Венеції. Туди постачальник Міноборони виїхав як волонтер фонду Hope UA. Додамо, що згідно з аналітичною системою YouControl, Софія Морозюк має зареєстрований ФОП і займається діяльністю у сфері дизайну. Крім цього, дівчина очолює харківську благодійну організацію AMD HELP, яка пов’язана з групою родини Добкіних.

Волонтерство й співпраця з Львівською ОВА

Благодійний фонд Hope UA Гринкевичі зареєстрували одразу після повномасштабного вторгнення. Наразі керівником є Роман Гринкевич, а підписантом – Оксана Кручініна. Згідно з аналітичним порталом YouControl, основним видом діяльності організації є надання соціальної допомоги без забезпечення проживання. Серед засновників фонду є Віктор Хилюк, Олег Єфімов та Маркіян Федоренко, які у 2021 році були змовниками у тендері на на ремонт і технічне обслуговування автомобілів вартістю майже 2,7 млн грн від Служби автомобільних доріг у Львівській області. Крім цього, у Службі автомобільних доріг також працює засновник Hope UA Володимир Беньо.

6 листопада 2023 року фонд підписав меморандум із Львівською ОВА. Фотографії з Ігорем Гринкевичем публікував на своїй сторінці очільник ОВА Максим Козицький. Однак ні Львівська ОВА, ні її очільник чомусь не вказали у дописах імені скандального бізнесмена. Меморандум передбачає створення обласного центру соціальної реабілітації дітей на базі Журавненського будинку підтриманого проживання психоневрологічного типу. Роботи мали фінансувати міжнародні донори. Проте у грудні Максим Козицький повідомив, що проект на 30% фінансуватимуть з обласного бюджету. Додамо, що виконувач обов’язків голови Львівської облради Юрій Холод, який разом з Козицьким підписував меморандум про співпрацю, популяризував фонд ще у 2022 році.

Юрій Холод, Ігор Гринкевич, Максим Козицький

Після затримання Ігоря Гринкевича Максим Козицький 8 січня опублікував допис, в якому виправдовувався за фото зі скандальним бізнесменом. Очільник ОВА у публікації зазначив, що не має стосунку до протиправної діяльності родини Гринкевичів. Він запевнив, що бачився з затриманим бізнесменом лише тричі й не знав про його закупівлі для Міноборони.

Довжелезний шлейф тендерних махінацій

Підприємець Ігор Гринкевич розпочинав будівельний бізнес у Львові на початку 2000-х років. Перший гучний скандал підприємця пов’язаний із реконструкцією Вірменського собору у Львові у 2009 році. Тоді роботи мало виконати його ТзОВ «Будівельна компанія «Верховина»», яка виграла тендер від ЛМР. Однак компанія не мала кваліфікованих фахівців для реставрації пам’ятки, і насправді собор ремонтував субпідрядник ПП «ВММК». ZAXID.NET повідомляв, що «Верховина» та ПП «ВММК» лише викопали траншеєю для укріплення фундаменту огорожі дворика Вірменського собору. Правоохоронці встановили, що Гринкевич підробив документи, щоб виграти тендер. У січні 2009 року прокурор Галицького району Львова порушив кримінальну справу щодо директора ТзОВ «Верховина» через підробку службових документів. Сайт NGL.media зазначає, що на офіційному веб-порталі «Судова влада України» Ігор Гринкевич вказаний як засуджений, але в судовому реєстрі вироку немає. У 2016 році справу відправили на додаткове розслідування, але до суду вона не поверталася.

У квітні 2013 року компанію «Верховина» визнали банкрутом, і Гринкевич створив ТОВ «Львівський будівельний Холдинг». Інший співвласник «Верховини» Юрій Міськов очолив державне об’єднання «Укрвуглереструктуризація», яке згодом віддаватиме підряди підконтрольним Гринкевичу компаніям. Зокрема, «Львівський будівельний Холдинг» отримав підряди на закриття вугільних шахт. Однак компанія не виконувала робіт, а слугувала об’єктом для виведення державних грошей. Печерський райсуд Києва розглядав справу з розкрадання грошей на ліквідації шахт. На сайті держзакупівель можна знайти лише один тендер на 3,2 млн грн за 2018 рік, який стосується робіт «Львівського будівельного холдингу» на закритій шахті села Бендюга на Львівщині. Нагадаємо, що у 2016 році через відсутність фінансування Міненерго хотіло ліквідувати 11 державних шахт.

Житомирський сайт «20 хвилин» 2019 року повідомляв, що згодом «Укрвуглереструктуризація» підписала з «Візин Річ», власником якої є Ігор Гринкевич, договір на 40,4 млн грн для оплати робіт з ліквідації шахти у Львівській області. Зазначимо, що згідно з аналітичним порталом YouControl, станом на 2024 рік ТОВ «Візин Річ» перереєстрували з Житомирщини на Дружківку Донецької області. Наразі інформація про тендери на Prozorro прихована.

Попри кримінальну справу Ігор Гринкевич продовжив працювати та отримувати підряди. У 2013 році ТОВ «Мегабудмакс», директором якої тоді був Ігор Гринкевич, отримало підряд розміром 6,15 млн грн на будівництво дитячого садка-ясел на 90 місць в Сільці. Також ТОВ «Мегабудмакс» 2013 року виграло тендер від комунального підприємства Львівської облради «Управління капітального будівництва» на першу чергу будівництва гуртожитку Бродівського педагогічного коледжу за майже 4 млн грн. Компанія отримала підряд внаслідок недобросовісної конкуренції. Головою Львівської облради тоді був Петро Колодій.

Вже наприкінці 2013 року ТОВ «Мегабудмакс» виграло аукціон на завершення будівництва акушерського корпусу на 30 ліжок в Миколаєві за 18,3 млн грн. NGL.media повідомляв, що закупівлю провели зі змовою на торгах. У 2014 році АМКУ оштрафував «Мегабудмакс» і «Ренесанс-Стиль» за узгоджені дії на тендері в Миколаєві.

Крім цього, у 2013 році компанія «Львівінвестбуд», яку заснувало ТОВ «Львівський будівельний холдинг» Ігоря Гринкевича, відсудила у ЛМР майже 60 тис. грн. «Львівінвестбуд» у 2011 році мало відремонтувати за 285 тис. грн прибудинкову територію та тротуари вулиці Виговського у Львові. Представники Залізничної адміністрації підписали акти виконаних робіт, але згодом вирішили, що ремонт неякісний. Львівський апеляційний господарський суд зобов’язав ЛМР сплатити для «Львівінвестбуд» борг за ремонт дороги.

З 2016 року до скандальних змагань за тендери Ігор Гринкевич залучив свого сина Романа та дружину Світлану. Того року компанія ТОВ «Будгарант Плюс», яка тоді на 40% належала Гринкевичу-молодшому, за 16,64 млн грн мала збудувати «Центр мистецтва та дозвілля “Просвіта”» у Сокільниках. Співвласником «Будгарант Плюс» був Богдан Школьний, який працював помічником чотирьох народних депутатів від «Партії регіонів». Крім цього, він був бізнес-партнером Олега Балука, який очолював «Ренесанс-стиль», яка разом з Гринкевичем-старшим ремонтувала Вірменський собор.

Також 2016 року Гринкевичі отримали підряд на добудову школи у Нижній Яблуньці за майже 29 млн грн. Переможцем торгів стало ТОВ «Вест Білдінг Груп», однією із засновниць якого була Світлана Гринкевич. Змагалася за закупівлю компанія із вищезгаданою ТОВ «Будгарант Плюс». Як повідомляв ZAXID.NET у листопаді 2023 року, школа досі не збудована.

Змовники отримували підряди не лише на Львівщині. У тому ж 2016 році ТОВ «Будгарант Плюс» Романа Гринкевича змагався з ТОВ «Ві.Ай.Пі. Будівельна компанія» у тендері на ремонт Полтавської обласної філармонії за 37 млн грн. Угоду із замовником підписала ТОВ «Ві.Ай.Пі. Будівельна компанія», власник якої Марко Янковенко з лютого 2014 року до червня 2016 був директором ТОВ «Дорбудмонтаж-1», що належало Світлані Гринкевич. Видання NGL.media зазначало, що «Ві.Ай.Пі» та «Будгарант Плюс» неодноразово брали разом участь у тендерах. Зокрема, у серпні вони розіграли між собою 4,92 млн грн на капітальний ремонт дитсадка, а у вересні – 32,8 млн грн на будівництво акушерського корпусу.

З 2019 року правоохоронці розслідували справу про заволодіння бюджетними коштами на будівництві туристичної бази Центру краєзнавства, що на вулиці Івана Франка, 156 у Львові. Роботи мала виконувати підконтрольне Гринкевичам ТОВ «Львівський будівельний холдинг». Компанія надала замовнику підроблені акти робіт. У 2021 році Галицький районний суд Львова звільнив від покарання через строки давності директора ТОВ «Львівський будівельний холдинг» Володимира Вдов’яка, але стягнув з нього 118 тис. грн.

Компанія Романа Гринкевича у 2020 році за 5,5 млн грн мала відремонтувати музей-магістрат у Житомирі, де планували розмістити природознавчий музей. Цього разу підприємець таки виконав роботи, отримав відзнаку від голови Житомирської ОДА Віталія Бунечка. Однак згодом виявилось, що відремонтовану споруду неможливо експлуатувати, оскільки температуру в музеї не могли підняти вище 2 градусів тепла.

У 2020 році житомирські ЗМІ писали, що львівське ТОВ «Ві.Ай.Пі.» виграло багатомільйонні тендери від Житомирської міськради, але не виконувала роботи. Зокрема, компанія отримала від міського бюджету приблизно 20 млн грн за два роки, але так і не виклала плитку, лишивши розритими тротуари центру міста. Журналісти зазначали, що низку житомирських закупівель отримували й інші компанії з львівською пропискою. Зокрема, йдеться про «Візин Річ», власником якої також був Ігор Гринкевич. Правоохоронці у вересні 2019 року встановили, що всі переможці торгів були зареєстровані на вулиці Левандівській, 12. Тоді в офісах провели обшуки й знайшли печатки підконтрольних Гринкевичам «Мегабудмакс» та ТОВ «Вест Білдінг Груп», «Львівський будівельний Холдинг», «Будівельний альянс монтажпроект», ТОВ «Вест Білдінг Груп», «Перспектива «Місто буд»», «Бориславтепло» та «Енерго Девелопмент». До речі, «Візин Річ» також фігурувала у справі 2019 року про завищені ціни на реконструкції митного пункту пропуску «Чоп». Однак тоді справа закінчилась нічим.

Крім цього, 2020 року правоохоронці розслідували розтрату коштів на реконструкції літературно-меморіального музею Лесі Українки у Звягелі. Роботи мало виконати ТОВ «Будівельний альянс монтажпроект», але реставрації так і не було. Натомість з бюджету зникли 1,8 млн грн.

Вже 2021 року підконтрольне Гринкевичу ТОВ «Будівельний альянс монтажпроект» було в центрі гучного скандалу із завищенням цін на реконструкції найбільшого полігону півдня країни «Широкий Лан» у Миколаївській області. Наприкінці 2021 року миколаївський центр журналістських розслідувань Nikcenter писав, що «Будівельний альянс монтажпроект» залучив компанію «Сітіград» як фірму-прокладку під час будівництва нового військового містечка. У розслідуванні йдеться, що «Будівельний альянс монтажпроект» мав виконати всі роботи за понад 44 млн грн і не залучати субпідрядників. Своєю чергою ТОВ «Сітіград» один з видів робіт делегувало підприємству з Одеси «Економ енерджі інжиніринг». Nikcenter зазначає, що «Будівельний альянс монтажпроект» лише на одному виді робіт міг заробити 726 тис. грн.

У серпні 2021 року Галицький районний суд Львова почав розгляд кримінальної справи за статтею про привласнення, розтрату майна або заволодіння в особливо великих розмірах під час будівництва казарм для Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного. ТОВ Житлоінвестбуд-ЛВ» за майже 40 млн грн мало побудувати у с. Старичі на Львівщині три казарми та благоустрій території навколо них. Серед засновників цієї фірми є ТОВ «ЗАК Ренесанс», бенефіціарами якої до 2017 року були Володимир та Юрій Ренчки. Саме Володимир Ренчка разом із Гринкевичем володів «Б.К. Верховина», яка ремонтувала Вірменський собор. Як пише NGL.media, протягом 2017-2018 років компанія «Житлоінвестбуд-ЛВ» отримала замовлень на 174,4 млн грн. Найбільше підрядів фірмі дісталося від ЛКП «Львівводоканал».

Інформаційна довідка

Гринкевич Ігор Володимирович – народився  1970 року; український підприємець, до 2024 року був одним із найбільших підрядників Міністерства оборони України. У грудні 2023 року ДБР оголосило його підозрюваним у заволодінні коштами Міністерства оборони на 1 млрд грн, у лютому 2024 року справу було перекваліфікано на шахрайство.

————————————
Джерела:
1. ДБР: Львівський бізнесмен намагався підкупити одного з керівників ДБР за 500 тисяч доларів США (ВІДЕО)
2. «Суспільне»: Мільярд збитків державі та «золотий» вагон: що відомо про затриманого бізнесмена Гринкевича і його родину
3. «zaxid.net»: Аферист із тендера — історія успіху й падіння львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича
4. ДБР: Львівському бізнесмену, який пропонував хабар одному з керівників ДБР, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою
5. Офіс Генпрокурора: Неякісний одяг для ЗСУ на 1 млрд грн – бенефіціару та директорам трьох підприємств повідомлено про підозру
6. «Цензор.НЕТ»: Жіночі труси армії не треба: як будівельні фірми невчасно поставили Міноборони куртки і штани 
7. «idleaks.net»: Гринкевич Ігор Володимирович – біографія, досьє, компромат
8. «NGL.media»: ЛОДА витратить 33,3 млн грн на Центр безпеки громадян у гірському селі
9. Кримінальне провадження №12022000000000510
10. Кримінальне провадження №22022101110000069
11. ДБР завершило розслідування щодо львівського бізнесмена, який намагався підкупити одного з керівників ДБР за 500 тисяч доларів США (ВІДЕО)
12. Львівський бізнесмен, який намагався дати хабар одному з керівників Головного слідчого управління ДБР, постане перед судом (ВІДЕО)
13. ДБР завершило розслідування справи про закупівлю неякісного одягу для потреб ЗСУ на понад 1 млрд гривень
14. «Суспільне»: Справа Гринкевичів: ДБР завершило досудове розслідування